Розкажи, будь ласка, коротко про себе: де ти працювала, чим займалася, чим цікавишся, який твій життєвий шлях і як ти опинилася там, де ти зараз є.
Взагалі я починала з фантазії про те, що я журналіст, та згодом зрозуміла, що писати новини для якогось онлайн-видання, – це не моя історія. Коли я почала, я потрапила одночасно в POKUPON, який тоді був стартапом і тільки запускався (це було дуже багато років тому), і паралельно в тій самій компанії я займалась такою умовно культурною журналістикою. В мене була повна свобода дій, хоча я прийшла нізвідки, зовсім без досвіду. Просто я завжди писала, і так вийшло, що пощастило. Але потім я потрапила в легендарну агенцію Prodigi, при тому, що мені було лише 19. Але тоді моїм керівником був Слава Жнюк, який повірив у мене, і я тоді одразу пішла на посаду керівника відділу, оскільки на той момент я одразу працювала з декількома контентрайтерами.
Як молодий спеціаліст себе відчував у топовій діджитал-агенції на той час, як це взагалі було?
Оскільки я прийшла із журналістики, а не з реклами, я взагалі не дуже розуміла, що це супертоп. Я прийшла і подумала: «О, прикольно, прикольні рєбята». Але тоді ще компанія була дуже маленькою, там було до двадцяти людей, і Prodigi тоді лише рік існували. І так я пропрацювала там більше трьох років, тому я фактично була там з початку і до розквіту.
Спершу ми працювали з SMM відділом, адже це був пік соціальних мереж і з контентом бренди тільки починали співпрацювати. Але потім вийшло так, що ми перепланували відділи і я працювала вже в креативному відділі. Тоді прийшов момент, коли я, власне, робила більше якісь офери клієнтам, тендери і плюс паралельно завжди відповідала за контент. Тому в мене навіть була така нагорода в Prodigi на якомусь корпоративі – «За роздвоєння особистості».
Якоїсь миті я зрозуміла, що агенції трішки мене виснажили, і я почала працювати на фрілансі з бізнес-стартапами, почала більше розбиратися в концепті маркетингу і з чисто креативної частини перейшла більше на маркетингово-стратегічну. Потім певний час займалася своєю невеличкою агенцією. Ми працювали з українськими стартапами, які виходили на американський ринок, і паралельно почала в «Прожекторі» викладати. Якось воно так вийшло, що я перейшла більше на сторону ІТ і стартапів, а не реклами. До того я працювала з ІТ-компанією «Django Stars» довгий час і там вибудовувала комунікацію. Зараз я в Reface. До них приєдналася ще минулого року як консультант, але тоді компанія була ще зовсім іншою, тоді були інші плани і прогнози. А зараз є додаток Reface App, і тому у нас зараз зовсім інші пріоритети. Зараз я відповідаю за всю комунікацію, починаючи від PR додатку до брендингу, до позиціонування компанії в принципі.
Я сподіваюся, що всі наші глядачі, слухачі знають, що таке Reface App. Голосно набули резонансу, тому розкажи, будь ласка, коротко про це.
Reface App – це додаток заміни облич на відео, який ми запустили на початку 2020 року. Тоді він називався «Дублікет», і десь у травні-червні ми почали дуже сильно вистрілювати на різних ринках, починаючи з Таїланда, Індонезії, Малайзії і закінчуючи навіть українським ринком, тому що ми в Україні тримаємся в топових позиціях в App store уже не перший місяць. Нещодавно ми стали номером один додатком взагалі серед таких додатків у США.
Як взагалі працює креативний юніт або контентний юніт в компанії, і чим він відрізняється від агентського юніта? Чи це те ж саме?
Є величезна різниця. Перше, що хочеться відмітити, якщо ти працюєш у продуктовій компанії або в ІТ-компанії, ти займаєшся комунікаціями і дуже прив'язаний до бізнесу компанії, тобто якісь плани, цілі, які компанія має як бізнес. Ти повинен бути в курсі, ти не можеш стояти осторонь. Просто виконання якихось завдань – не найкращий варіант, з досвіду. Людина, яка займається комунікацією, відповідальна за різні івенти, наприклад: де компанія може себе показати, крім як якихось діджитальних можливостей. І якщо ти не розумієш, куди рухається компанія і яка її мета через три роки, ти, відповідно, не зможеш організувати поїздку, івент. Так само, якщо мова про якісь personal brand людей у компанії. Це величезна частина роботи, якщо ти працюєш у стартапі або в продуктовій компанії, у більшості з них (можливо, в деяких є виключення).
Коли ти працюєш в рекламі, особливо якщо працюєш з брендами, які вже давно на ринку, в яких маркетингові стратегії і бізнес-плани приходять десь згори, умовно. Тобто це вже компанія із своїми десятирічними планами на кожному ринку. І ти як людина, як копірайтер чи креативний директор, який працює в агенції, отримуєш якийсь конкретний бриф з конкретними цілями. Тобто, з одного боку, у тебе є багато свободи для того, щоб придумати креативну ідею, але, з іншого боку, вона дуже обмежена конкретними цілями на конкретний період. Це може бути рекламна кампанія на півроку чи на рік. Коли ти працюєш у продуктовій компанії, у стартапі, ти повинен по-перше, розуміти, куди це все рухається і де це все буде через три-п'ять років; по-друге, ти повинен бути дуже гнучким, тому що все може мінятися дуже швидко.
Побудова команд всередині в рекламі – це те, про що я нещодавно думала. Коли ти працюєш в рекламі, ти або копірайтер, або креативник – ти Бог. Тобто все закінчується на тобі. Тебе там, звісно, можуть пресувати: щось не так, те не так, тут клієнт, і зрозуміло, що є певні регуляції. Але тендер виграється, переважно, крім бюджету, завдяки креативним ідеям. Тому дуже важливо мати свого креативного директора, копірайтера, який зможе в цьому середовищі швидко думати і організовувати команду навколо себе. Тоді як коли ти працюєш в техіндустрії, то крім того, щоб робити свою роботу, тобі спершу ще потрібно довести, що твоя робота важлива.
Агенція VS Інхаус ?
Завжди має бути хтось, хто займається організаційною роботою всередині креативної команди. Тоді як часто в рекламі цим займається, наприклад, акаунт-менеджер або трафік-менеджер, залежно від того, як працює сама агенція, то в продукті або в ІТ-компанії це часто падає на плечі SMM-менеджера – або middle-менеджера, або top-менеджера. І потім лише з часом як команда вибудовується, тоді можливе залучення проджект-менеджера всередину компанії, але це не завжди трапляється. Ця менеджерська складова займає багато часу, тому, мені здається, якщо йти працювати в тех, то треба вміти це робити і хотіти це робити, тому що просто креативити ідеї – це не зовсім те, як працює продуктова команда.
В агенції завжди є якийсь центр експертизи, який фінально каже: так чи ні. Тобто є якийсь проєкт, креативна команда його придумала, порадилися з креативним директором, і він каже: «Ось це воно, ось так робимо» і я впевнений, що якщо правильний процес в агенції, то, швидше за все і директор і вся в агенція повинна сказати: «Ось твоя експертиза, довіряємо, вперед!» Тобто, є ось такий центр і експертизи, і відповідальності з іншого боку. Як у вас це відбувається, в компаніях хто виступає такий фінальною крапкою прийняття рішення?
Я б сказала так, що, наприклад, з досвіду роботи з попередніми компаніями, переважно такі рішення приймала я, але я могла радитися зі стейкхолдерами, наприклад CEO. Я можу їм показувати і рекомендувати щось і, звісно, фінальне рішення за ними, але якщо досвіду подібного немає, то вони довіряють комунікейшн-хеду для того, щоб він приймав такі рішення. В моєму досвіді таке було: таку роботу креативного директора виконувала я. Дизайнери показували все мені: або якийсь новий підхід до того, як у нас виглядає блог, або віжуали, або копірайтери відстежували роботу зі мною, тобто це проходило більше через мене. І лише global thing: ось так буде виглядати наш e-book, який ми будемо розсилати всім нашим клієнтам, в ньому могли взяти участь CEO.
Хто все фінально затверджує?
Якщо говорити про Reface, у нас є два напрямки: є контент візуальний, який використовується всередині додатку, в рекламі, і там є head of content, який відповідає за все утвердження. Але є й інша сторона: коли ти працюєш з продуктом, багато що залежить від реакції юзерів і від реакції публічного середовища, особливо коли у тебе є якась нова технологія, від якої всі хочуть в синтетичні медіа, в чому ми зараз працюємо. Це така дуже нова історія, і багато журналістів намагаються з того знайти якісь моменти і навколо цього побудувати якусь історію, не завжди, можливо, правдоподібну, але ж вони шукають якісь тонкі моменти, де ми, наприклад, зробили щось неправильно. Тому, відповідно, контент часто затверджую я.
Чи варто починати свою кар'єру, якщо ти ще не прокачаний в рекламі, маркетингу, контенті, комунікаціях, тобто, якщо ти не технічний фахівець, – піти в продуктову компанію або в стартап або краще піти працювати в агенцію якийсь час, набратися там якогось там досвіду і потім вже йти в продуктову компанію, наприклад.
Я б сказала так: якщо ти джун, то треба було б іти або в рекламу, або в стартап. Якась ІТ-компанія, в якої вже налагоджений процес, в якій все уже працює, там навряд чи буде середовище, в якому ти багато чому навчишся. Плюс, ти ще будеш зациклений на якомусь одному проєкті, на якихось певних типах задач, і все. А коли ти працюєш в рекламі, в тебе одразу багато всього, там взагалі середовище більш гнучке: ти хочеш взяти участь у підготовці тендера, хочеш попрацювати з клієнтами, пописати контент. Тобто є дуже багато задач, які ти можеш на собі спробувати, і є багато спеціалістів, з якими можна порадитися: є креативний директор, який тебе направить, є креативний дизайнер, який тебе направить, є якийсь старший копірайтер, який тебе направить, є люди які з клієнтами працюють, які тобі пояснять, як думає клієнт і чому саме це підходить або не підходить.